Головна » Файли » конспекти до уроків інформатики 10 клас |
22.09.2017, 22:51 | |
«Сучасний урок інформатики» Умовно кажучи, урок — це «відрізок» навчального процесу, який є завершеним за змістом, у часі й організаційно. Від якості уроку залежить ефективність функціонування всієї школи. Тому багато теоретиків і практиків працюють над його вдосконаленням. • проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу; • проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій; • особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов; • оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів; • встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлюються учнями; • зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів; • актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо; • логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів; • ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо — комп'ютерних; • тісний зв'язок із життям, першою чергою — з особистим досвідом учня; • формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності; • формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти; • діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку. Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу — освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення. В контексті сучасних концепцій навчання на перший план, замість освітньої, виходить виховна функція дидактичного процесу — формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає, безумовно, зміни парадигми уроку з метою формування духовного світу учня, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації, визнання права бути суб'єктом навчального процесу і формування суб'єкт-суб'єктних взаємин на кожному уроці. Така парадигма має бути гуманною і особистісно - спрямованою. Відповідно, ґрунтовно змінюється зміст цих функцій та вимоги до уроку. В.О. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя. Його підготовка до конкретного уроку включає: формулювання теми; визначення виховної, розвиткової та дидактичної цілей уроку; підбір конкретного матеріалу до теми; визначення структури вибраного типу уроку; визначення методики уроку; підготовку дидактичних засобів і матеріалів; визначення форми контролю й оцінки знань, навичок і вмінь; визначення місця й ролі спостереження, демонстрування засобів наочності і опитування в рамках уроку; перевірку своєї готовності до уроку; перевірку готовності учнів до уроку.
1. Шкільна інформатика — наймолодша зі всіх шкільних дисциплін і, мабуть, сама проблемна. Однією з проблем є недостатня розробленість методик викладання інформатики. Інформатика не може скористатися розробленими методиками навчання математики, фізики і так далі, оскільки не схожа ні на один шкільний предмет ні по змістовній області, ні по цілях навчання, хоча часто проводять паралель між математикою, фізикою і інформатикою. Без сумніву, певна схожість є і в способі організації учбового матеріалу (теорія — вирішення завдань), і в методиці навчання, тим більше, що починали викладати цей предмет у вже далеких 80-х рр. вчителі математики і фізики, професійні програмісти, наукові співробітники з НДІ. 2. Завдання, що вирішуються при вивченні інформатики, відносяться і до інших наочних галузей знань — фізики, математики, астрономії і так далі, через що вивчення інформатики має міжпредметний характер. 3. Тривала відсутність Державного стандарту, єдиних програм, загальноприйнятої термінології. 4. Нечіткість кордонів шкільного і вузівського курсів інформатики. 5. Високі темпи розвитку інформатики приводять до того, що вчителеві постійно доводиться використовувати матеріали комп'ютерної періодики, ресурси Інтернету і так далі. 6. Систематична робота учнів на ПК є основою практичного освоєння учбового матеріалу. Особливого значення набуває самостійна робота учнів, оскільки значну частину часу вони проводять в індивідуальній роботі з ПК. 7. Персональний комп'ютер використовують як об'єкт вивчення: формуються базові знання і уміння роботи з ПК (пристрої, операційна система, методи пошуку інформації і так далі). В той же час комп'ютер є засобом навчання і інструментом для вирішення завдань. 8. Навчанню інформатиці властиві специфічні проблеми, пов'язані з тим, що комп'ютер є одночасно і об'єктом вивчення, і засобом навчання. Через відмінність матеріального і культурного рівня сімей, школярі мають різну можливість у використанні комп'ютера для виконання домашніх завдань, для задоволення своїх інтересів, і це треба враховувати при організації учбового процесу. 9. Робота за комп'ютером не може перевищувати 10 – 30 хвилин (залежно від віку учнів). 10. Як правило, кількість комп'ютерної техніки недостатня, внаслідок чого необхідна організація спільної діяльності малих груп (2–4 учні на один комп'ютер). 11. Використання комп'ютера як засобу і інструменту навчання вимагає не лише обліку санітарно-гігієнічних норм і обмежень, але і поєднання комп'ютерних і некомп’ютерних методів навчання. 12. Знання і уміння по інформатиці, як і по будь-якому шкільному предмету, учень набуває не лише на уроках, особливо відчутно це саме в шкільній інформатиці. Тому на перший план виходить проблема навчання інформатиці в умовах різного рівня знань і умінь по інформатиці (чи можна уявити собі учня, що вигукує на уроці математики або хімії: «А я це вже знаю!», «А я це вивчав на курсах» і так далі). 13. Недостатня кількість годин для організації повноцінного контролю і накопичуваності оцінок, унаслідок чого необхідно використовувати тести, письмові роботи, індивідуальні завдання (доповіді, реферати, творчі проекти і тому подібне). 14. На відміну від інших предметів, процес вивчення інформатики характеризується вираженням взаємозв'язку різних підсистем: вчитель – учень, учень – ПК, учень – ПК – учбова книга, вчитель – учень – ПК і так далі. 15. Важлива роль різних форм позакласних занять по інформатиці з школярами (літні школи юних програмістів, олімпіади, комп'ютерні клуби і тому подібне), для яких характерна більша ніж на звичайних уроках, свобода спілкування і переміщення школярів. У цих умовах широко спостерігається розвиток міжвікових контактів що вчаться, при цьому нерідко виникають ситуації, коли молодший школяр консультує старшого, учень консультує викладача. 16. На уроках інформатики є можливість створення такої організації навчання і контролю знань, при якій найуспішніше працюючі учні починають виконувати роль помічників вчителя. 17. В цілому на уроки інформатики школярі будь-яких класів йдуть із задоволенням, і пов'язано це з тим, що комп'ютер сам по собі є стимулом до вивчення предмету. Але проникнення комп'ютерів в сфери життєдіяльності людини з часом притуплять цей інтерес. Вивчення інформатики підкреслює важливість поєднання кібернетичних і педагогічних ідей в учбово-виховному процесі, яке не лише змінює місце і збільшує можливості вчителя в керівництві колективом учнів, але і істотно підсилює функції управління, роль діагностики якості і рівнів засвоєння, зворотнього зв'язку в процесі навчання. Педагог в значно більшій мірі акцентує свою увагу на активізацію самостійної пізнавальної діяльності і формування творчих можливостей учнів. Необхідно пам'ятати, що розподіл подачі матеріалу за часом спирається на дослідження стійкості уваги на уроці: 0– 7 хв. уроку — увага розсіяна. Вимагає певних зусиль з боку вчителя на його концентрацію; 8– 23 хв. уроку — період найбільшої стійкості і концентрації уваги; 24– 30 хв. уроку — стійкість уваги падає, збільшується розсіювання уваги, кількість помилок. Вимагає зниження напруги роботи, розслаблення уваги (перехід від теоретичних обґрунтувань до прикладів і тому подібне); 31– 45 хв. уроку — концентрація уваги у зв'язку з поставленою метою.
II. Урок засвоєння навичок та вмінь (на основі знань формуються навички, а сукупність навичок, алгоритмів їх використання — це вміння):
III. Урок застосування навичок та вмінь: — Удосконалювати вміння (навички)... IV. Урок узагальнення та систематизації знань, умінь, навичок:
Примітка: Деякі педагоги виокремлюють яке окремий тип уроку підсумковий, мета якого—узагальнювати весь матеріал з урахуванням результатів контролю й корекції з даної теми (розділу програми). Такий урок можна проводити після уроку контролю та корекції. б) багатоцільовий урок (має кілька провідних завдань, які притаманні окремим моноцільовим урокам).
Класичні типи уроків, які при використанні нетрадиційних форм і прийомів характеризуються якнестандартні:
Мета уроку:
Формування розвивальної мети:
Формулювання виховної мети:
Типові помилки У поурочному плані мета уроку не збігається з типом уроку (наприклад, урок — засвоєння нових знань, мета — систематизація та поглиблення знань про ...), зміст окремих етапів уроку не завжди відповідає меті.
| |
Переглядів: 321 | Завантажень: 0 | |
Всього коментарів: 0 | |